Ыгы%)

[imaginary_me]

Вчера к очереди на маршрутку подходит двое старичков на подпитии. Парочка хоть куда - большой и сурьезный такой, и маленький веселый. Маленький - золото просто. Начал девушек в очереди расхваливать, говорит второму: "Ти диви, яка краса, це ж наші діти! Я помру, а вони житимуть! Ні, ти диви, яка усмішка! Яка дівчина! А НА ЯКИХ ВОНА НОГАХ СТОЇТЬ!!!"

Comments

[imaginary-me.livejournal.com]

- Ти дивись, яка посмішка!
- Идем, старый ловелас ты!
- Нічого ти не розумієш! Це ж мої діти! Дивист як посміхаються! Весна!
- Снег, какая весна, дурень ты.
- Нічого ти не розумієш! Коли жінки посміхаються, то сніг тане! Коли жінкі посміхаються, то й весна завжди!

Поэт оказался старичок. Улыбалась я, после "таких ног"%)